ДБР переслідує зрадників та колаборантів: за тиждень суд виніс вирок прокурору-зраднику з Донеччини, завершено розслідування щодо 7 перебіжчиків
Працівники ДБР продовжують системну роботу щодо викриття та притягнення до відповідальності зрадників та колаборантів, які після російського повномасштабного вторгнення в Україну добровільно пішли на співпрацю з окупантами.
За минулий тиждень за матеріалами розслідування ДБР суд виніс вирок щодо одного прокурора-зрадника, до суду направлено обвинувачення щодо 7 перебіжчиків, 20 особам повідомлено про підозру.
За матеріалами ДБР суд заочно визнав винним у державній зраді та колабораціонізмі колишнього працівника прокуратури Донецької області (ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України). Йому призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У березні 2022 року, перебуваючи у захопленому росіянами селищі Нікольське Донецької області, чоловік підтримав прихід режиму агресорів. Він пішов на співпрацю з окупантами та отримав посаду так званого «помічника прокурора Володарського району генеральної прокуратури днр».
Також перебіжчик сприяв розповсюдженню російської пропаганди на тимчасово окупованих територіях. Для «зміцнення» окупаційної влади в інтерв'ю одному з пропагандистських телеканалів він публічно зневажав правоохоронну систему України та активно просував наративи рф, що наша держава не повинна існувати.
За матеріалами ДБР судитимуть колишню високопосадовицю правоохоронного органу з Криму, яка формувала кадровий склад так званого міністерства внутрішніх справ окупантів. Вона обвинувачується у державній зраді (ч. 1 ст. 111 КК України).
Обвинувальний акт направлено до суду.
Фігурантка вже у лютому-квітні 2014 року пішла працювати до незаконно створеного мвд, яке увійшло до складу міністерства внутрішніх справ рф. Вона отримала посаду начальника управління по роботі з особовим складом.
На новій роботі жінка брала активну участь у формуванні кадрового складу, агітувала українських правоохоронців переходили на службу до окупантів, пропагувала ідеї «руського миру».
За це указом голови нелегітимного уряду аксьонова вона була нагороджена медаллю нібито за «захист Криму».
Скеровано до суду й обвинувачення щодо колишнього правоохоронця з Біловодська на Луганщині, який на початку повномасштабного вторгнення покинув місце дислокації та залишився на тимчасово окупованій території.
Експравоохоронець прийняв пропозицію окупантів обійняти посаду «генерального директора «Біловодського краєзнавчого музею». Обвинувачений проводив публічні заходи та виставки за участю так званого «вищого керівництва» музейної галузі самопроголошеної республіки. На таких заходах демонструють спотворені історичні факти на користь російської пропаганди.
Експравоохоронець обвинувачується у дезертирстві та колабораціонізмі (ч. 4 ст. 408, ч. 5 ст. 111-1 КК України).
Завершено досудове розслідування щодо двох колишніх правоохоронців, які добровільно перейшли на бік ворога та донині служать загарбникам в окупованій Якимівці на Запоріжжі. Обвинувальні акти направлені до суду.
У квітні 2022 року вони добровільно вступили до лав так званої «народної міліції», яку створювали загарбники для встановлення контролю над мирним населенням.
Чоловіки виконували вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснювали «патрулювання», розшукували та доставляли до незаконно створеного «правоохоронного органу» людей, які не підтримували та чинили спротив незаконній владі, організовували збереження незаконно захопленої зброї та спецзасобів.
Наразі вони продовжують працювати на ворога на тимчасово окупованій частині Запорізької області.
Колишні правоохоронці обвинувачуються у державній зраді за ч. 2 ст. 111 КК України.
Завершено розслідування щодо експравоохоронця з Маріуполя, який у змові з іншими колишніми колегами перейшов на службу до окупантів. Обвинувальний акт направлено до суду.
У березні 2022 року колишній правоохоронець добровільно звернувся до представників окупаційної влади країни агресора з наміром приєднатися до незаконно створених правоохоронних органів на тимчасово захопленій території Донеччини. Його призначили на посаду в «підрозділ поліції днр Маріупольського району». Наразі він продовжує прислужувати окупантам на території Маріупольського району.
Він обвинувачується у державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України).
За матеріалами ДБР до суду направлено обвинувачення щодо правоохорониці Бердянського відділу Запорізької області за фактом держзради та колабораціонізму (ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Жінки почала працювати в правоохоронних органах України у 2019 році. Проте, після початку повномасштабного вторгнення вона перейшла на бік ворога. Уже в квітні 2022 року 23-річна фігурантка отримала роботу у «Приморському відділенні поліції «увд» міста Бердянськ і Бердянського району». Вона зрадила присязі заради посади «старшого інспектора відділення даї».
Крім того, аби уникнути або принаймні зменшити міру свого майбутнього покарання, вона намагалася «дистанційно» звільнитися зі служби в Україні.
Виконуючи вказівки окупаційної влади інспекторка систематично брала участь у проведенні обшуків авто, вилученні машин та затриманні громадян.
Працівники ДБР заочно повідомили про підозру у державній зраді колишній судді апеляційного суду Луганської області. Жінка з 2014 року сприяла створенню та роботі судової системи псевдореспубліки «лнр».
На початку тимчасової окупації частини Луганської області колишня суддя підтримала створення псевдореспубліки. Вона увійшла до складу «робочої групи по законотворчій діяльності» так званої «народної ради лнр». Підозрювана розробила проєкти кодексів та інших юридично нікчемних законотворчих актів за російським законодавством.
У 2018 році жінка подала документи на зайняття посади так званої «судді верховного суду лнр», на яку згодом була призначена. Крім того вона добровільно прийняла участь в якості «судді» у так званому «українському народному трибуналі», що є медійним проектом російської пропаганди.
Колишня суддя підозрюється у публічних закликах до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу та до захоплення державної влади, посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та державній зраді (ч. 3 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111 КК України).
Заочні підозри у держзраді (ч. 2 ст. 111 КК України) отримали 18 колишніх правоохоронців з Маріуполя, які пішли «у найми» до росіян та обійняли посади у так званих структурних підрозділах «мвд днр».
Після захоплення Маріуполя, зрадники добровільно залишились у тимчасово окупованому місті. Вони розпочали «службу» у різних районах Маріуполя, а деякі отримали керівні посади в окупаційній «поліції».
Один з фігурантів виконує обов’язки так званого «начальника сектору дільничних інспекторів поліції Маріупольського міського управління мвс днр» виконуючи та віддаючи злочинні накази.
Ще двоє, серед яких колишній викладач правоохоронного вишу, виконують обов’язки «заступника» та «начальника» так званих «батальйонів патрульно-постової служби поліції Маріупольського міського управління мвс днр».
Також «поліцейські» охоче брали участь у масових заходах загарбників, надавали коментарі російським пропагандистам, критикуючи владу України та агітуючи підтримувати окупаційний режим.
У державній зраді також підозрюється колишній правоохоронець з Вовчанська Харківської області, який під час окупації міста поповнив ряди незаконного правоохоронного органу.
Зрадник активно вислужувався перед новими господарями. Йому видали форму з шевронами «мвд лнр» та призначили на посаду командира відділення так званої патрульної служби. Він слідкував за громадським порядком, чергував разом з військовими рф на блокпостах та виконував всі вказівки загарбників.
У вересні 2022 року, під час звільнення Харківщини, чоловік втік до росії.
Працівники ДБР завершили досудове розслідування стосовно ще однієї зрадниці з Вовчанська. Обвинувальний акт скеровано до суду
Колишня правоохорониця так само працевлаштувалася в «народну міліцію». Вона стала кадровичкою та відповідала за поповнення особового складу, проводила з бажаючими працювати у відділку співбесіди, готувала проекти трудових договорів. Також перекладала на ворожу мову документи, які були необхідні для отримання паспортів рф.
Пізніше її перевели до окупаційної патрульної служби, де вона також продовжувала, у тому числі, відповідати за кадрові питання.
Територію України жінка встигла покинути під час звільнення Вовчанська.
Таким чином, один із зрадників заочно підозрюється, а інша обвинувачується в державній зраді (ч. 2 ст. 111 КК України).
ДБР повідомило про підозру колишньому працівнику Донецького апеляційного адміністративного суду, який обійняв посаду заступника «міністра юстиції» терористичної організації «днр».
За даними слідства, щонайменше до лютого 2023 року уродженець Донецька брав участь у керуванні терористичною організацією, підписував так звані накази, меморандуми, очолював делегації та проводив зустрічі від імені «міністерства».
Також фігурант брав участь у створенні пропагандистських матеріалів терористів.
Він підозрюється в участі у терористичній організації та іншому сприянні діяльності терористичної організації, та у колабораційній діяльності (ч. 1 ст. 258-3, ч. 5, ч. 6 ст. 111-1 КК України).
Санкції статей державної зради та колабораціонізму передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора, прокуратура АР Крим та м. Севастополя, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Харківська та Хмельницька обласні прокуратури.